Формування зв'язного мовлення дітей через пізнавально-мовленнєву діяльність. Розвиток зв'язного монологічного мовлення в дітей віком старшого дошкільного віку вихователь сафонова анна михайловна

Зв'язне мовлення

Зв'язне мовлення - смислове розгорнуте
висловлювання, що забезпечує спілкування
та взаєморозуміння
Зв'язне мовлення - процес, діяльність
говорить
Продукт, результат діяльності,
текст, висловлювання

Форми зв'язного мовлення

Діалог
розмовна
лексика та
фразеологія
прості та складні
безспілкові
пропозиції
короткочасне
попереднє
обмірковування
Монолог
літературна
лексика
розгорнутість
висловлювання,
закінченість,
логічна
завершеність
зв'язковість
монологу
забезпечується
одним розмовляючим

Розвиток діалогічного мовлення

Власне
мовні вміння
Вміння мовного
етикету
Вміння спілкуватися
для планування
спільних
дій
Немовні
(невербальні)
вміння

Вимоги до діалогічного мовлення

розуміння мови оточуючих та використання активної мови дітей
Ранній
як засоби спілкування
вік
висловлювати свої прохання словами, зрозуміло відповідати на запитання
Молодший ставити питання щодо найближчого оточення (Хто? Що?
ювелірні вироби Де? Що робить? Навіщо?
вік
вступати у спілкування з дорослими та однолітками, відповідати на
питання та ставити їх
Середній
дошкільний розповідати про свої спостереження, переживання
вік
брати участь у спільній розмові, уважно слухати співрозмовника
Старший формулювати та ставити запитання
дошкільне формування культури спілкування
вік

Ознаки монологічного висловлювання

цілісність (єдність
теми, відповідність усіх
мікротем головний
думки)
плавність (відсутність
тривалих пауз у
процесі
розповідання)
обсяг висловлювання
структурне
оформлення (початок,
середина, кінець)
зв'язність (логічні
зв'язку між
пропозиціями та
частинами монологу)

Для досягнення зв'язності мови необхідна низка умінь:

розуміти та осмислювати тему, визначати її межі
відбирати необхідний матеріал
розташовувати матеріал у потрібній
послідовності
користуватися засобами мови відповідно до
літературними нормами та завданнями висловлювання
будувати мова навмисно та довільно

Зв'язкові висловлювання

за функцією
(призначення)
опис
оповідання
міркування
контамінація
за джерелом
висловлювання
монологи:
- за іграшками
- і предметів
- по картині
- з досвіду
- творчі
оповідання
по ведучому
психічному
процесу, на
який спирається
дитина
по зоровому,
дотичним або
слуховому
сприйняттю
на пам'ять
з уяви

У ранньому віці - слухати та повторювати по
наслідування окремі репліки та фрази. У 2 – 4
фразах розповідати по картинці або про побачене
на прогулянці.
У 2 молодшій групі - переказувати добре
знайомі їм казки та оповідання, розповідати по
наочний матеріал.
У середній групі діти можуть становити невеликі
оповідання з особистого досвіду спочатку з опорою на
картинку або іграшку, а потім і без опори на
наочний матеріал.
У старшій групі діти складно, послідовно
переказують літературні твори, виразно
передаючи діалоги дійових осіб, характеристики
персонажів.
У підготовчій до школи групі дітей навчають
будувати різні типи текстів (опис,
оповідання, міркування) з дотриманням їх
структури.

Прийоми навчання розповіді

Спільне
розповідь
Зразок
оповідання
Аналіз
зразка
оповідання
План
оповідання
Частковий
зразок
Складання
оповідання з
частинам
Колективне
складання
оповідання
Складання
оповідання
підгрупами
Моделювання

допоміжні
питання
прослуховування
дітьми своїх
оповідань
вказівки
Прийоми
підказка
потрібних
слів
виправлення
помилок

Переказ літературних творів

Переказ – осмислене відтворення
літературного тексту в мовленні.
виховна цінність;
доступність за змістом – знайомі герої, персонажі
з яскраво вираженими рисами характеру, зрозумілими
мотивами вчинків
чітка композиція
динамічність сюжету
різноманітні та точні визначення

докладний
або близький
до тексту
короткий або
стислий
з творчими
доповненнями
види
переказу
з
перебудовою
тексту
вибірковий

Вимоги до переказів

Свідомість
Повнота
передачі
твори
Послідовно
сть і зв'язність
переказу
Використання
словника та
оборотів
авторського
тексту
Плавність
переказу
Виразність
та фонетична
правильність мови

Методичні прийоми навчання переказуванню, що забезпечують:

осмислене сприйняття
твори
педагогічне керівництво самим
процесом переказування
аналіз та оцінку мовної діяльності
дітей

Розповідь по іграшкам

монологописання
монологоповідання

Види іграшок

дидактичні
(матрьошки, башти,
пірамідки, барильця)
сюжетні (образні):
ляльки, машини,
тварини, посуд,
меблі, транспорт
набори – хлопчик,
дівчинка, сани, собака;
дівчинка, будиночок, курка,
кішка; заєць та собака

Види занять з іграшок

Опис
іграшки
«Магазин іграшок» (посуд,
одягу), «Чудовий
мішечок», «Хто це?»,
«Листононя принесла посилку»
відгадування та складання
загадок
оповідання з набору іграшок
Сюжетні
оповідання
(розповіді)
оповідання щодо окремої
іграшці

Розповідь по картині

Предметні
картини
Репродукції
картин майстрів
мистецтва
Дидактичні
картини
Серія або
набір картин
Сюжетні
картини

Вимоги до відбору картин

- зміст картини має бути цікавим,
зрозумілим, що виховує позитивне
ставлення до навколишнього

- картина має бути високохудожньою
- Не повинно бути картин із надмірним
нагромадженням деталей, інакше діти відволікаються
від головного
- Сильне скорочення та заслонення предметів
викликає їх невпізнання.

Етапи навчання дітей розповіді про картину

У молодшому дошкільному віці збагачення словника, активізація мовлення дітей,
розгляд картини та вміння відповідати на
питання щодо їх змісту.
У середньому дошкільному віці дітей навчають
розглядати та описувати предметні та
сюжетні картини спочатку з питань
вихователя, а потім на його зразок.
У старшому дошкільному віці – діти
описують предметні та сюжетні картини,
складають сюжетні оповідання по серії картин,
вигадують початок і кінець сюжету картини.

Розповідь по картині (молодший вік)

Розповідь по картині (середній вік)

опис та
порівняння
предметних
картин
типи
висловлювань
опис
сюжетних
картин
оповідання
по серії
сюжетних
картин

Розповідь по картині (старший вік)

Зразок (для розвитку
творчості)
по одній із двох
пропонованих для
розповідання картин
у вигляді початку (діти
продовжують та закінчують
його)
план у вигляді питань та
вказівок

Побудова оповідання з серії сюжетних картин

Складання оповідань та вигадування казок з гумористичних картинок

«Чому на картину весело
дивитися?» або «Чим вас
розвеселила картина?

Творче оповідання-розповідь

Розповідь з використанням репродукцій пейзажних картин та натюрмортів

І. Шишкін «Ранок у сосновому борі», «Сосновий ліс», «Рубка лісу»

Натюрморт: К. Петров-Водкін «Черемуха в склянці», «Склянка і яблунева гілка»; І. Машков «Горобка», «Натюрморт з кавуном»; П. Кончаловський «Ма

Натюрморт: К. Петров-Водкін «Черемха в склянці», «Стакан
та яблунева гілка»; І. Машков «Горобка», «Натюрморт з
кавуном»; П. Кончаловський «Маки», «Бузок біля вікна»

Розгляд та опис натюрморту

Бузок І. Левітан
«Квіти» Д. Налбандян

Розповідь із досвіду

теми
Порівн. гр. – як провели
свято новорічної
ялинки; про рідний будинок, про
своїй кішці чи собаці;
як працювали на
городі; як міняли
рибкам воду в
акваріумі; що бачили
на кухні
Ст. та подг.гр. - про те, як
провели свято; що
бачили під час екскурсій
до бібліотеки, до школи; про
те, як відпочивали влітку;
наш город; як шиють
одяг; мій найкращий друг
(Подруга); як ми
дбаємо про малюків, про
мамі

Розповіді з досвіду можна розділити на два види:

Розповіді,
відбивають
колективний
досвід дітей
про події, в
яких приймали
участь усі діти
(екскурсія на
пошту)
"Розкажи як ти
Розповіді,
провів вихідний
відбивають
день»; "Розкажи про
індивідуальний
своєму будинку»
досвід дітей

Вигляд оповідання визначає прийом навчання:

аналіз
і
оцінка
дитячих
оповідання
ів
підська
з
потрібного
про слова
зразок
оповідання
виховати
ялина
план
оповідання
допоможуть
ельні
питання
вказано
і я
спільні
й оповідання
виховате
ля та
дитини

Творчий оповідання

твір
оповідань,
казок, описів
Форми
словесного
творчості
твір
віршів,
загадок,
небилиць
словотворчість

Етапи формування дитячої художньої творчості

Перший
етап
Накопичення досвіду.
Твори мистецтва допомагають дитині
гостріше відчувати прекрасне в житті,
сприяють зародженню художніх
образів у творчості.
Другий
етап
виникає задум, йдуть пошуки
художніх засобів.
пошуки композиції, виділення
вчинків героїв, вибір слів, епітетів.
Третій
етап
Нова продукція.
аналіз результатів творчості
дорослим.

Тематика творчих оповідань

З конкретним
змістом
«Як хлопчик знайшов
цуценя», «Як Таня
доглядала сестричку»,
«Подарунок мамі», «Як Дід
Мороз прийшов на ялинку в
дитячий садок», «Чому
дівчинка плакала», «Як
Катя загубилася в
зоопарку».
На абстрактну тему
«Про веселий випадок»,
«Про страшний випадок»
за типом «У страху очі
великі», «Про
цікавий випадок».

Види творчих оповідань

оповідання
реалістичного
характеру
казки
твір
оповідань з
аналогії з
літературним
зразком
описи
природи

Прийоми навчання творчому оповіданню

розповідання дітей разом з вихователем з
питанням
вигадування дітьми продовження авторського
тексту
допоміжні питання
План у вигляді питань
розповідь за сюжетом

Навчання розповіді за готовими сюжетами

прийоми,
активізуючі
уява
опис
персонажа
опора на образ
головного героя
при складанні
оповідання

Вигадування оповідання на самостійно вибрану тему

Педагог радить, про що можна
придумати розповідь (про цікаве
випадку, що стався з хлопчиком
або дівчинкою, про дружбу звірів, про зайця
і вовку)
Пропонує дитині придумати назву
майбутнього оповідання та скласти план
«Спочатку скажи, як твоя розповідь буде
називатися, і коротко – про що ти
будеш розповідати спочатку, про що в
середині і про що наприкінці. Після цього
розкажеш все».

Розвиток словесної творчості дітей під впливом російської народної казки

1
активізується запас відомих казок із метою
етап засвоєння їх змісту, образів та сюжетів.
2 етап
3 етап
аналіз схеми побудови казкової розповіді,
прийоми спільної творчості: обирає тему, називає
персонажів – героїв майбутньої казки, радить план,
починає казку, допомагає питаннями, підказує розвиток
сюжету.
активізується самостійний розвиток казкового
розповіді: дітям пропонується вигадати казку
за готовими темами, сюжетом, персонажами; самостійно
вибрати тему, сюжет, персонажів.

Опис природи

1. Збагачення дитячих уявлень про природу
процесі спостережень, навчання вмінню бачити
краси навколишньої природи.
2. Розгляди художніх картин та
порівняння краси зображеного з живою
дійсністю.
3. Навчання дітей опису об'єктів природи за
подання.
4. Навчання вмінню описувати природу, узагальнювати
свої знання, враження, отримані під час
спостережень, розглядання картин, слухання
художніх творів

Зв'язні висловлювання типу міркувань

- навчання їх цілісних зв'язкових міркувань,
що складається з тези, доказів та висновків
- формування умінь виокремлювати суттєві
ознаки предметів для доказу висунутих
тез
- Використовувати різні мовні засоби
для зв'язку смислових частин (бо, так
як, тому, отже, отже)
- вживати за доказом слова по-перше, по-друге
- включати елементи міркування інші типи
висловлювань (контамінація).

1. Створення проблемних
ситуацій з опорою на
наочний матеріал:
складання
дітьми розрізних
картинок і
пояснення своїх
дій
вибудовування
серії сюжетних
картинок Ігри
типу «Розклади та
поясни»

Навчання висловлювань типу міркувань

визначення
невідповідності
явищ,
зображених на
малюнку, виділення
нелогічних ситуацій
(гра «Небилиці в
картинках»)
виявлення причиннонаслідкових
відносин між
об'єктами,
зображеними на
картинці

Навчання висловлювань типу міркувань

класифікація
картинок по
пологам та видам у
іграх типу
«Прибери
зайву»
відгадування
загадок з
опорою на
картинку в
іграх «Знайди
відгадку»

Навчання висловлювань типу міркувань

2. Завдання на вербальній основі:
бесіди щодо змісту творів художньої
літератури з обговоренням позитивних та
негативних вчинків героїв, їх мотивів
мовні логічні завдання
пояснення прислів'їв, загадування та
відгадування загадок без опори на
наочний матеріал
складання висловлювань-міркувань на
запропоновану тему (зразкові теми:
«Чому відлітають перелітні птахи?», «Кого
можна назвати добрим товаришем?»).

Cлайд 1

Формування зв'язного мовлення дітей через пізнавально-мовленнєву діяльність Вчитель-логопед: Мікова Л.М.

Cлайд 2

З усіх знань і вмінь найважливішим, найнеобхіднішим для життєвої діяльності є, звичайно, вміння ясно, зрозуміло, красиво говорити своєю мовою. В.І. Чернишів

Cлайд 3

Мова – чудовий дар природи – не дається людині від народження. Має пройти час, щоб малюк почав говорити. А дорослі повинні докласти чимало зусиль, щоб мова дитини розвивалася правильно та вчасно. Мова – засіб спілкування та пізнання.

Cлайд 4

Мова супроводжує практично кожну діяльність дитини, удосконалює її та збагачується сама. Завдяки рідній мові малюк входить у наш світ, отримує широкі можливості спілкування з іншими людьми, формує погляди та переконання, а також відіграє величезну роль у пізнанні світу.

Cлайд 5

У мовному розвитку особливе значення має вік 4 року. Саме з цього часу починають виявлятися індивідуальні особливості та недоліки мовного розвитку дітей; йде становлення якісної боку промови. Будь-яка затримка, будь-яке порушення під час розвитку промови дитини негативно відбиваються з його діяльності та поведінці, отже, і формуванні особистості цілому.

Cлайд 6

Cлайд 7

Cлайд 8

Початковий етап Діалог – розмова між двома чи кількома співрозмовниками. Навчання вмінню відповідати на запитання (Репродуктивні (хто? Що?), пошукові (де? куди? Звідки?), проблемні Бесіда – діалог на певну тему. За змістом оповідання По картині

Cлайд 9

Основний етап Формування монологічного мовлення: Розповідь Опис Міркування

Cлайд 10

Напрями роботи з формування монологічного мовлення Навчання переказу Навчання складання оповідань по картині за запропонованим сюжетом на тему - на даному початку

Cлайд 11

Критерії відбору тексту для переказу Невеликий обсяг тексту Доступність змісту для даного віку Чіткість композиції Простота сюжету (одна сюжетна лінія) Доступність мови Моральність змісту Художність тексту

Cлайд 12

Значення переказу у формуванні монологічного мовлення Якісне та кількісне збагачення словника Вживання узагальнень в активній мові. Розвиток здатності до мовного самоконтролю Засвоєння художніх прийомів та засобів. Активізація пізнавальних процесів уваги, пам'яті, мислення, уяви, уявлення. Закріплення правильної вимови.

Cлайд 13

Зміст підготовчої роботи Знайомство з матеріалом, пов'язаним з темою переказу та його змістом Розгляд книг, картин, ілюстрацій Спостереження в природі, в житті Малювання, аплікація, ліплення, вироби за змістом переказу Лексико-граматичні вправи на матеріалі переказу Матеріальне забезпечення Заучи , віршів, які сприяють розумінню тексту

Cлайд 14

Навчання переказу Первинне читання тексту без установки на переказ заміна слів на синоніми, освіта споріднених слів, словозміна, поширення речень) Третє читання твору (розставлення смислових акцентів, поділ тексту на частини) Складання плану переказу (пропонується готовий план або складається колективно на занятті) Переказ.

Cлайд 15

Форми оформлення плану переказу Цитатний план - ключовий, значущі фрази з тексту. Запитальний план – запитальні речення, що підказує переказ Оповідальний план – прості оповідальні речення Називний план – односкладові називні речення Переказ за планом з опорою (зорової та вербальної)

Cлайд 16

Види зорових опор для переказу Ілюстрації Сюжетні серії Набір предметних картинок до тексту Символи та піктограми

Cлайд 17

Види вербальних опор Деформований текст Підказка першої фрази Опорні слова Опорні фрази

Cлайд 18

Види переказу Колективний з обговоренням варіантів фраз Вибірковий – переказ фрагментів По ланцюжку З елементами драматизації Зі зміною оповідаючої особи

Cлайд 19

За характером літературного жанру оповідання бувають Описові Розповідні Міркування (у дошкільному віці не використовуються)

Cлайд 20

Розповіді по сприйняттю Оповідальні оповідання по серії сюжетних картинок Оповідальні оповідання з сюжетної картини Оповідальні оповідання з предметної картинки або предмета Оповідання за уявленням Оповідання з уяви

Cлайд 21

Оповідання за поданням Носять довільний характер Мають менш чітку композицію Залежать від обсягу знань дитини Теми взяті з життя дітей

Cлайд 22

Розповіді з уяви Вимагають розвитку уяви Вимагають образного мислення Вимагають моделювання сюжету та композиції Можуть відрізнятися за ступенем складності: -придумування кінця оповідання - складання оповідання за аналогією - складання оповідання за готовим сюжетом - складання оповідання на тему

Анна Осьмухіна
Презентація «Розвиток зв'язного мовлення»

Представлено презентація на тему" Розвиток зв'язного мовлення".

Одне з найважливіших завдань навчання дітей дошкільнят рідної мови- розвиток зв'язного мовлення. Характерні особливості такої мови не тільки розгорнутість та зв'язність, А й довільність. Методи розвитку зв'язного мовлення:

1. Вчимося вести діалоги. 2. Вчимося переказувати. 3. Вибірковий переказ. 4. Переказ-інсценування. 5. Переказ мультфільму. 6. Переказ казки. 7. Складаємо розповідь опис. 8. Складаємо розповідь за сюжетною картинкою. 9. Складаємо розповідь із серії сюжетних картин. 10. Складаємо розповідь по заданому початку. 11. Складаємо розповідь за заданим кінцем. 12. Складаємо розповідь за заданим початком і кінцем.

Мова може бути представлена діалогом та монологом. При діалозі розмовляють дві людини або більше, запитують, даються відповіді. Монолог, як мова однієї особи вимагає розгорнутості, Повноти викладу.

Публікації на тему:

Казкотерапія як розвиток зв'язного мовлення дітей. Нові технології в роботі з дітьми щодо розвитку зв'язного мовлення 2.3. Практичне застосування казкотерапії. Свою роботу через занурення в казку я почала зі створення предметно-розвивального середовища. Це різноманітні.

Консультація для батьків «Розвиток зв'язного мовлення дошкільнят»Дошкільний вік – це період потреби дітей у придбанні інформації. Задля реалізації цієї потреби необхідна організація спілкування.

Узагальнення досвіду Тема: Розвиток зв'язного мовлення у дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення у процесі використанняТеоретична інтерпретація досвіду I. Умови формування Протягом 17 років працюю з дітьми, які мають порушення мовлення в умовах типового.

Презентація на тему «Розвиток зв'язного мовлення дітей через ознайомлення з казкою з використанням лего технологій» ОПИС ДО СЛАЙД Слайд.

розвиток зв'язного мовлення дітей за допомогою використання мнемотехніки. 1слайд. Прекрасна мова, коли вона як струмок, біжить серед каміння, чиста, некваплива. І ти готовий слухати її потік, і вигукувати: «О, як.

Розвиток зв'язного мовлення дітей у ДОПМетодична розробка на тему: Розробила: Вихователь Шагіна О. В. 2017-2018 навчальний рік Тема: «Розвиток.

Розвиток зв'язного мовлення як фактор готовності до школиНезаперечний той факт, що дитина є необхідним фактором готовності до шкільного навчання. Найчастіше батьки старших дошкільнят.

Слайд 1

Опис слайду:

Слайд 2

Опис слайду:

Слайд 3

Опис слайду:

Слайд 4

Опис слайду:

Слайд 5

Опис слайду:

Слайд 6

Опис слайду:

Слайд 7

Опис слайду:

Слайд 8

Опис слайду:

Слайд 9

Опис слайду:

Слайд 10

Опис слайду:

Слайд 11

Опис слайду:

Слайд 12

Опис слайду:

Слайд 13

Опис слайду:

Слайд 14

Опис слайду:

Слайд 15

Опис слайду:

Слайд 16

Опис слайду:

Кращий друг. Якщо ви чекаєте у приміщенні, де розкладені журнали, можете пограти в "розповіді про кращого друга". Нехай дитина вибере картинку, яка їй подобається. Це може бути якась людина - велика або маленька - або тварина. Попросіть його розповісти про свого "найкращого друга". Де він живе? Які ігри любить грати? Він спокійний чи любить побігати? Що ще можна про нього розповісти?

Слайд 17

Опис слайду:

Добре, якщо ви зможете підібрати кілька картинок, пов'язаних загальним сюжетом. Наприклад, з дитячого журналу (на кшталт "Веселих картинок"). Спочатку змішайте ці картинки і запропонуйте малюкові відновити порядок, щоб можна було по них скласти розповідь. Якщо дитині важко спочатку, задайте кілька питань. Не виявиться під рукою такого набору сюжетних картинок - просто листівку. Запитайте дитину, що на ній зображено, що відбувається зараз, що могло відбуватися до цього, а потім.

Слайд 18

Опис слайду:

Слайд 19

Опис слайду:

Історії з життя Діти із задоволенням слухають розповіді про те, що відбувалося, коли вони були зовсім маленькі або коли їх зовсім не було на світі. Можна розповідати ці історії увечері перед сном, а можна на кухні, коли ваші руки зайняті, а думки вільні. Про що розповідати? Наприклад, як малюк шмагався ніжками у вас у животі, коли ще не народився. Або як ви вчилися кататися велосипедом. Або як тато вперше літав літаком... Деякі історії вам доведеться розповідати навіть неодноразово. Попросіть інших членів сім'ї підключитися до гри.

Слайд 21

Опис слайду:

Чим скінчилося? Одним із способів розвитку зв'язного мовлення може стати перегляд мультфільмів. Почніть разом з малюком дивитися цікавий мультфільм, а на захоплюючому місці "згадайте" про невідкладну справу, яку ви повинні зробити саме зараз, але попросіть дитину розповісти вам пізніше, що відбудеться далі в мультфільмі і чим вона закінчиться. Не забудьте подякувати вашому оповідача!

Слайд 22

Опис слайду:

Бачите, зовсім не обов'язково кидати всі справи та влаштовувати спеціальні "сеанси" спілкування. Адже говорити про щось важливе можна і за обідом, і дорогою до дитячого садка, і на прогулянці, і перед сном. Для цього не потрібно багато часу, але потрібна увага до маленької людини, повага до її інтересів, розуміння її переживань. Багато наших звинувачень і вимог виникають внаслідок того, що ми, батьки, погано представляємо психологію малюка і думаємо, що у дошкільника мають бути ті ж погляди на життя, ті ж можливості та потреби, що й у дорослих. Але це не так. Розвиваючи спілкування, дорослий не просто вчить дитину новим видам взаємодії з іншими людьми, не просто полегшує її контакти з оточуючими, а й сприяє становленню його духовного життя, відкриває йому нові грані зовнішнього та внутрішнього світу, формує його особистість.

Щоб скористатися попереднім переглядом презентацій, створіть собі обліковий запис Google і увійдіть до нього: https://accounts.google.com

Підписи до слайдів:

Презентація «Формування зв'язного мовлення у дошкільнят» Мета: Систематизувати знання педагогів щодо проблеми. Озброїти практичними навичками роботи» Виконала Вихователь МБДОУ Д/С №8 Данилова Т.О.

Перше заняття: Методика зв'язного мовлення. Поняття зв'язного мовлення та його значення у розвиток дитини. Під зв'язною промовою розуміють смислове розгорнуте висловлювання, що забезпечує спілкування та взаєморозуміння. Зв'язковість, вважав Л.С. Рубенштейн, це «адекватність мовного оформлення думки того, хто говорить або пише з точки зору її зрозумілості для слухача або читача». Отже, основною характеристикою зв'язного мовлення є зрозумілість для співрозмовника.

ЗВ'ЯЗНА МОВА - ЦЕ ТАКА МОВА, ЯКА ВІДРАЗУЄ ВСЕ ІСТОТНІ СТОРОНИ ПРЕДМЕТНОГО ЗМІСТ. Мова може бути незв'язною з двох причин: або тому, що ці зв'язки не усвідомлені і не представлені в думці того, хто говорить; Або ці зв'язки не виявлено належним чином у його промові.

У методиці термін «зв'язне мовлення» вживається у кількох значеннях: процес, діяльність говорить; продукт, результат цієї діяльності, текст, висловлювання; назва поділу цієї діяльності з розвитку мови. Зв'язне мовлення- єдине смислове і структурне ціле, що включає між собою і тематичні об'єднання, закінчені відрізки.

Основна функція зв'язного мовлення-комунікативна. Функція зв'язного мовлення здійснюється у двох напрямках діалог монолог

У лінгвістичній та психологічній літературі діалогічне та монологічне мовлення розглядаються в плані їх протиставлення. Відрізняються вони і за своєю комунікативною спрямованістю.

Діалогічна мова є особливо яскравим проявом комунікативної функції мови. Головною особливістю діалогу є чергування говоріння одного співрозмовника з прослуховуванням і наступним говорінням іншого. Важливо, що у діалозі співрозмовники завжди знають, про що йдеться, і не потребують розгортання думки та висловлювання.

Для діалогу характерні: Розмовна лексика Фразеологія Кратність Недоговореність Обривистість Прості та складні безсполучникові пропозиції Короткочасне попереднє обмірковування.

Монологічна мова - зв'язне, логічно послідовне висловлювання, що протікає щодо довго, не розраховане на негайну реакцію слухачів. Вона має незрівнянно складну будову, висловлює думку однієї людини, яка невідома слухачам. Тому висловлювання містить більш повне формулювання інформації, воно і розгорнуте, вимагає тривалого попереднього обдумування.

Для монологу характерні: Літературна лексика Розгорнутість висловлювання Завершеність Логічна завершеність

Ці дві форми мови відрізняються і мотивами. Монологічна мова Стимулюється внутрішніми мотивами, і її зміст вибирає сам, що говорить. Діалогічна мова. , більш організованим виглядом мови і тому вимагає спеціального мовного виховання

Зв'язкова мова може бути ситуативною і контекстною Ситуативна мова- пов'язана з конкретною наочною ситуацією і не повністю відображає зміст думки в мовних формах. Вона зрозуміла лише за обліку тієї ситуації, яку розповідається. У контекстній мові – зміст зрозумілий із самого контексту. Складність цієї мови полягає в тому, що тут потрібна побудова висловлювання без урахування конкретної ситуації, з опорою лише на мовні засоби.

Розвиток обох форм зв'язного мовлення грає провідну роль процесі мовного розвитку і займає центральне місце у системі роботи з розвитку промови у дитсадку. Психологи наголошують, що у зв'язному мовленні чітко виступає тісний зв'язок мовного та розумового виховання дітей. Зв'язне мовлення виконує найважливіші соціальні функції: допомагає дитині встановлювати зв'язки України з оточуючими, визначає і регулює норми поведінки у суспільстві, є вирішальною умовою у розвиток її особистості.

Особливості розвитку зв'язного мовлення у дошкільному дитинстві. Підготовчий період розвитку мови, що відбувається на першому році життя дитини, у процесі безпосередньо-емоційного спілкування з дорослим. Розуміння мовлення-початковий етап у розвитку функцій мови. Зароджується навмисність голосової реакції, формується мовний слух. Довільна вимова

До кінця першого - початку другого року життя Дитина починає використовувати слова для звернення до дорослого; З'являються перші речення із двох слів З'являються перші осмислені слова; Мова постає як засіб пізнання і як встановлення контакту.

На третьому році життя Швидкими темпами розвивається як розуміння мови, і активна мова; Зростає словниковий запас; Ускладнюється структура пропозицій Діти починають використовувати найпростішу діалогічну мову Мова пов'язана з безпосереднім досвідом дітей

Діти 4-5 років Активно вступаю в розмову, можуть підтримати розмову Переказують казки та короткі оповідання Самі розповідають за іграшками та картинками Вміють формулювати питання Розповіді здебільшого копіюють зразок дорослого

Діти старшого дошкільного віку Беруть активну участь у розмові, бесіді; Повно і точно відповідають питання, формулюють питання; Досить беруть участь у діалозі Монологічна мова розвивається: діти освоюють різні типи зв'язкових висловлювань (опис, оповідання, міркування) з опорою на наочний матеріал і без опори. Ускладнюється синтаксична структура дитячих оповідань, збільшується кількість складносурядних та складнопідрядних пропозицій

П'ять основних груп діалогічних умінь: Власне мовні вміння: вступати у спілкування, підтримувати та завершувати спілкування, говорити виразно. Уміння мовного етикету: звернення, знайомство, вітання, прохання тощо. Вміння спілкуватися: у парі, колективі; Вміння спілкуватися для планування спільних дій; Немовні (невербальні) вміння використання міміки, жестів

Зміст вимог до діалогічної мови щодо вікових груп. Діти вчать висловлювати прохання і бажання словом, відповідати на запитання дорослих (хто це?, що робить? Яка?) спонукають звертатися до дорослого. зрозуміло відповідав на запитання, ділився своїми враженнями, прищеплювати звичку користувати мовленнєвим етикетом, вітатися, дякувати, стимулювати спроби дітей ставити запитання (хто?, де? ,що робиш, навіщо?)

Зміст вимог до діалогічної мови щодо вікових груп. Середній дошкільний вік Дітей привчають охоче вступати у спілкування з дорослими та однолітками, відповідати на запитання та ставити їх по поведінці предметів, їх якості, дій з ними; педагог підтримує прагнення розповідати про свої спостереження, переживання; педагог більше уваги приділяє якості відповідей дітей: вчить відповідати, як і короткої, і у поширеній формі. Поступово привчає дітей до участі колективної бесіди, продовжується виховання культури спілкування дітей: вітати знайомих та рідних із застосуванням різних форм мовного етикету.

Зміст вимог до діалогічної мови щодо вікових груп. Старший дошкільний вік Слід вчити більш точно відповідати на запитання, відповідати на одне й те саме питання по-різному; закріплювати вміння брати участь у спільній бесіді, уважно слухати співрозмовника, не перебиваючи його і не відволікаючись; особливу увагу слід приділити вмінню дитини формулювати питання; слід заохочувати розмови дітей щодо речей, які у полі зору дитини, змістовне спілкування дітей щодо ігор, прочитаних книжок, переглянутих кінофільмів. Діти цьому етапі повинні опанувати мовним етикетом спілкування, через зразок педагога.

Переказ - це осмислене відтворення літературного зразка в мовленні. При переказі дитина передає готовий авторський зміст і запозичує готові мовні форми (словник, граматичні конструкції, зв'язки). Розповідь – це самостійний розгорнутий виклад дитиною певного змісту. У методиці традиційно терміном «оповідання» прийнято позначати самостійно створені дітьми монологи різного типу (опис, оповідання, міркування)

Будь-яке зв'язне монологічне висловлювання характеризується рядом ознак: Цілісність (єдність теми) Структурне оформлення (початок, середина і кінець) Обсяг висловлювання Зв'язковість (логічні зв'язки між пропозиціями та частинами монологу) Плавність (відсутність тривалих пауз у процесі оповідання)

Для досягнення зв'язного мовлення необхідний ряд умінь: Вміння розуміти та осмислювати тему, визначати її межі; Відбирати потрібний матеріал; Розташовувати матеріал у потрібній послідовності; Користуватися засобами мови відповідно до літературних норм завдання висловлювання; Будувати мова навмисно та довільно

У мові склалися типові способи з'єднання фраз у тексті: Ланцюговий – найбільш поширений зв'язок при якому основними засобами є займенники та синонімічна заміна. Паралельна – у зв'язку з цим пропозиції не зчіплюються, а зіставляються чи протиставляються. Променева – цей зв'язок найчастіше використовують у описі, коли називається, та був характеризується об'єкт.

Пов'язані висловлювання дітей можна охарактеризувати з різних точок зору.

Залежно від функції (призначення) виділяють чотири типи монологів опис оповідання міркування контамінацію

Залежно від провідного психічного процесу виділяють три типи монологу монолог Розповідь по сприйняттю Розповідь по пам'яті

Особливості розвитку монологічного мовлення у вікових групах Ранній вік Створюються передумови у розвиток монологічної промови. Дітей вчать чути та розуміти доступні їм за змістом оповідання та казки та повторювати окремі репліки та фрази. У двох фразах розповідати по картині або про побачене на вулиці. Друга молодша Дітей вчать переказувати добре знайомі їм казки та оповідання, а також розповідати за наочним матеріалом (опис іграшки, розповідь по картині з близьким дитячим досвідом сюжету). Дітей підводять до складання коротких описів іграшок та картин.

Особливості розвитку монологічного мовлення у вікових групах Середня група Діти переказують зміст казок і оповідань як знайомих, а й уперше почутих. Розповіді по картині навчаються спочатку з питань вихователя, потім самостійно коштуватиме висловлювання описового та оповідального оповідання. Необхідно звертати увагу на структурне оформлення описів та оповідання, дається уявлення про різні значення оповідань («Одного разу, «Якто раз») засоби зв'язку між пропозиціями.

Особливості розвитку монологічного мовлення у вікових групах Старша група Діти складно, послідовно переказують літературні твори без допомоги вихователя, виразно передаючи діалоги героїв. По серії сюжетних картинок, за іграшками вчаться складати розповіді оповідання: вказувати місце і час дії, розвивати сюжет, дотримуватися композиції і послідовності викладу, а в оповіданнях по одній картині - вигадувати наступні дії.

Особливості розвитку монологічного мовлення у вікових групах Підготовча до школи група Дітей вчать будувати різні типи текстів (опис, оповідання, міркування) з дотриманням їхньої структури, з використанням різних типів внутрішньотекстових зв'язків. Ускладнюються завдання та зміст навчання розповіді за іграшками та картинками, на теми з особистого досвіду, творчого розповідання без наочного матеріалу. Діти самі аналізують і оцінюють розповіді з погляду змісту, структури, пов'язаності.

Бажаю творчих успіхів у роботі над розвиток зв'язного мовлення у дітей!