Проведення по бухобліку 60 рахунок. Проведення з надходження матеріалів від постачальника

Ми розповідали в окремому матеріалі про . У цій консультації зупинимося на бухгалтерському обліку розрахунків із постачальниками та підрядниками.

Сч 60 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

Відповіді на питання, як ведеться бухгалтерський облік розрахунків з постачальниками та покупцями, з персоналом з оплати праці, засновниками тощо, містяться у Плані рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції щодо його застосування (Наказ Мінфіну від 31.10.2000 № 94н).

Якщо сказати про облік розрахунків із постачальниками та підрядниками коротко, то цей облік ведеться на рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». А рахунок 60 – активний чи пасивний? Цей рахунок - активно-пасивний. Це означає, що залишок за цим рахунком обліку розрахунків може бути як дебетовий, і кредитовий. Відповідно, й у балансі сальдо рахунки 60 може відбиватися як у активі, і у пасиві залежно від виду заборгованості.

Детальна характеристика рахунку 60 міститься в Інструкції із застосування Плану рахунків.

Так, на рахунку 60 узагальнюється інформація про розрахунки з постачальниками та підрядниками за:

  • отримані ТМЦ, прийняті виконані роботи та спожиті послуги, включаючи надання електроенергії, газу, пари, води тощо, а також щодо доставки чи переробки матеріальних цінностей, розрахункові документи на які акцептовані та підлягають оплаті через банк;
  • ТМЦ, роботи та послуги, на які розрахункові документи від постачальників чи підрядників не надійшли (так звані невідфактуровані постачання);
  • надлишки ТМЦ, виявлені при їх прийманні;
  • отримані послуги з перевезень, у тому числі розрахунки з недоборів та переборів тарифу (фрахту), а також за всі види послуг зв'язку та ін.

Вартість прийнятих до обліку цінностей, робіт та послуг відображається за дебетом обліку відповідного майна та витрат та кредитом рахунку 60. При цьому операції на рахунку 60 враховуються за принципом нарахування: розрахунки за придбані матеріальні цінності, прийняті роботи або спожиті послуги відображаються на рахунку 60 незалежно від часу оплати.

А дебетується рахунок 60 у бухгалтерському обліку на суми оплати. При цьому у кореспонденції, наприклад, з рахунком 51 "Розрахункові рахунки" дебет 60 рахунки показує як погашення заборгованості перед постачальником, а й виникнення дебіторки під час перерахування йому авансу.

Аналітичний облік розрахунків із постачальниками

Інструкція із застосування Плану рахунків передбачає, що аналітичний облік на рахунку 60 ведеться за кожним пред'явленим рахунком, а розрахунків у порядку планових платежів — за кожним постачальником та підрядником.

Крім того, аналітичний облік розрахунків з постачальниками та підрядниками повинен бути організований таким чином, щоб давав можливість отримувати необхідні дані в розрізі постачальників за:

  • акцептованим та іншим розрахунковим документам, термін оплати яких не настав;
  • не сплаченим у строк розрахунковим документам;
  • невідфактурованим постачанням;
  • авансам виданим;
  • виданим векселям, термін оплати яких не настав;
  • простроченим оплатою векселям;
  • отриманого комерційного кредиту та ін.

Розрахунки з постачальниками та підрядниками: проводки (приклади)

По обліку розрахунків із постачальниками та підрядниками проводки, як правило, типові.

Так, на оплату постачальнику проведення проводиться наступна залежно від способу розрахунків (готівка, безготівковий порядок, розрахунки в іноземній валюті):

Дебет рахунки 60 - Кредит рахунків 50 "Каса", 51, 52 "Валютні рахунки" та ін.

Так, бухгалтерський запис Д 60 До 51 означає, що постачальнику перераховані кошти з розрахункового рахунку, а проведення Д 60 До 52 робиться, якщо заборгованість постачальника погашена або перераховано аванс з валютного рахунку.

При цьому для обліку авансів, виданих на рахунку 60, зазвичай заводиться окремий субрахунок.

При розрахунках з постачальниками проведення на придбання матеріалів, товарів, робіт та послуг такі:

Дебет рахунків 10 "Матеріали", 08 "Вкладення у необоротні активи", 20 "Основне виробництво", 26 "Загальногосподарські витрати", 41 "Товари", 44 "Витрати на продаж" і т.д. - кредит рахунку 60.

Якщо цінності, роботи та послуги, що купуються, оподатковуються ПДВ, то одночасно робиться проводка:

Дебет рахунка 19 «ПДВ з придбаних цінностей» - Кредит рахунка 60.

Проводки по постачальникам не обмежуються записами щодо формування та оплати заборгованості. Так, заборгованість із постачальниками і підрядниками, через яку минув термін позовної давності минув, а також в інших випадках, списується на фінансові результати організації на підставі результатів проведеної інвентаризації, письмового обґрунтування та наказу керівника. При списанні кредиторської заборгованості робиться бухгалтерський запис:

Дебет рахунки 60 - Кредит рахунки 91 «Інші доходи та витрати», субрахунок «Інші доходи».

При списанні дебіторської заборгованості за розрахунками з постачальниками та підрядниками формується зворотне проведення:

Дебет рахунка 91, субрахунок «Інші витрати» - Кредит рахунка 60.

У цьому матеріалі, який продовжує серію публікацій, присвячених новому плану рахунків, проведено аналіз рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" нового плану рахунків. Цей коментар підготовлений Я.В. Соколовим, д.е.н., заст. голови Міжвідомчої комісії з реформування бухгалтерського обліку та звітності, членом Методологічної ради з бухгалтерського обліку при Мінфіні Росії, першим Президентом Інституту професійних бухгалтерів Росії, В.В. Патровим, професором Санкт-Петербурзького державного університету та Н.М. Карзаєвої, к.е.н., заст. директора аудиторської служби ТОВ "Балт-Аудит-Експерт".

Рахунок 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" призначений для узагальнення інформації про розрахунки з постачальниками та підрядниками за:

одержані товарно-матеріальні цінності, прийняті виконані роботи та спожиті послуги, включаючи надання електроенергії, газу, пари, води тощо, а також щодо доставки чи переробки матеріальних цінностей, розрахункові документи на які акцептовані та підлягають оплаті через банк;

товарно-матеріальні цінності, роботи та послуги, на які розрахункові документи від постачальників чи підрядників не надійшли (так звані невідфактуровані поставки);

надлишки товарно-матеріальних цінностей, виявлені при їх прийманні;

отримані послуги з перевезень, у тому числі розрахунки з недоборів та переборів тарифу (фрахту), а також за всі види послуг зв'язку та ін.

Організації, які здійснюють при виконанні договору будівельного підряду, договору на виконання науково - дослідницьких, дослідно - конструкторських та технологічних робіт та іншого договору функції генерального підрядника, розрахунки зі своїми субпідрядниками також відображають на рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

Усі операції, пов'язані з розрахунками за придбані матеріальні цінності, прийняті роботи або спожиті послуги, відображаються на рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" незалежно від часу оплати.

Рахунок 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" кредитується на вартість товарно-матеріальних цінностей, що приймаються до бухгалтерського обліку, робіт, послуг у кореспонденції з рахунками обліку цих цінностей (або рахунки 15 "Заготівля та придбання матеріальних цінностей") або рахунків обліку відповідних витрат. За послуги з доставки матеріальних цінностей (товарів), а також з переробки матеріалів на стороні запису за кредитом рахунки 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" здійснюються у кореспонденції з рахунками обліку виробничих запасів, товарів, витрат на виробництво тощо.

Незалежно від оцінки товарно-матеріальних цінностей в аналітичному обліку рахунок 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" у синтетичному обліку кредитується згідно з розрахунковими документами постачальника. Коли рахунок постачальника був акцептований і оплачений до надходження вантажу, а при прийманні на склад товарно-матеріальних цінностей, що надійшли, виявилася їх недостача понад передбачені в договорі величини проти відфактурованої кількості, а також, якщо під час перевірки рахунку постачальника або підрядника (після того, як рахунок був акцептовано) були виявлені невідповідність цін, зумовлених договором, а також арифметичні помилки, рахунок 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" кредитується на відповідну суму в кореспонденції з рахунком 76 "Розрахунки з різними дебіторами та кредиторами" (субрахунок "Розрахунки".

За невідфактуровані поставки рахунок 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" кредитується на вартість цінностей, що надійшли, визначену виходячи з ціни та умов, передбачених у договорах.

Рахунок 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" дебетується на суми виконання зобов'язань (оплату рахунків), включаючи аванси та попередню оплату, у кореспонденції з рахунками обліку коштів та ін. При цьому суми виданих авансів та попередньої оплати враховуються окремо. Суми заборгованості постачальникам та підрядникам, забезпечені виданими організацією векселями, не списуються з рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", а враховуються окремо в аналітичному обліку.

Аналітичний облік за рахунком 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" ведеться за кожним пред'явленим рахунком, а розрахунків у порядку планових платежів - за кожним постачальником і підрядником. При цьому побудова аналітичного обліку має забезпечити можливість отримання необхідних даних щодо: постачальників за акцептованими та іншими розрахунковими документами, термін оплати яких не настав; постачальникам за не сплаченими у строк розрахунковими документами; постачальникам з невідфактурованих поставок; авансам виданим; постачальникам за виданими векселями, термін оплати яких настав; постачальникам за простроченими оплатою векселям; постачальникам за отриманим комерційним кредитом та інших.

Облік розрахунків із постачальниками і підрядниками у межах групи взаємозалежних організацій, про діяльність якої складається зведена бухгалтерська звітність, ведеться на рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" окремо.

Загальна методологія обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками пов'язана з зобов'язаннями, що випливають в основному з договорів постачання та підряду та, по суті, пояснюється старим правилом Е.Дегранжа:

"Той, хто отримує, дебетується, той, хто видає, кредитується".

Постачальники та підрядники "видають" цінності, послуги, роботи і тому кредитуються. І укладачі плану рахунків чітко систематизують випадки записів за кредитом та дебетом рахунка 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками". Систематизація породжує безліч питань, пов'язаних із особливостями кредитування:

  • чи призводить акцепт рахунку постачальника та/або підрядника до автоматичного виникнення кредиторської заборгованості;
  • що має робити бухгалтер у разі, якщо цінності надійшли, роботи прийнято, а рахунки на них не надійшли?
  • що робити бухгалтеру, якщо дані прибуткових документів і фактичний стан цінностей, що надходять, обсяг і якість виконаних робіт не збігаються?

Постараємося відповісти на ці запитання.

Чи призводить акцепт рахунку постачальника та/або підрядника до автоматичного виникнення кредиторської заборгованості?

Цілком очевидно, що рахунки постачальників і підрядників, що надійшли, акцептуються керівництвом підприємства. У цьому випадку цінності могли не надходити, але якщо на рахунку постачальника керівник зробив сакраментальний запис: "бух.опл" та поставив дату та підпис, то бухгалтерія повинна кредитувати рахунок 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками". Кредитувати рахунок треба попри всі суми, які підлягають сплаті, включаючи ПДВ. Щоправда, можливий частковий акцепт, тоді рахунок 60 кредитується лише у тій частині, де він був акцептований керівництвом підприємства. Якщо з кредитуванням рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" у цьому випадку все ясно, то з тим, який рахунок у цьому випадку дебетувати, виникають проблеми. Річ у тім, що надходження рахунки від постачальника та/або підрядника слід розглядати як оферту, тобто. пропозицію зробити угоду і, якщо керівництво підприємства дає згоду, тобто. акцептує цей рахунок, то в нього відразу ж виникає кредиторська заборгованість, дотримуючись відомого правила Пачолі "нікого не можна визнати кредитором без його згоди".

В даному випадку постачальник зробив пропозицію, і ми не тільки згодні її прийняти, але вже зобов'язуємось повністю або частково сплатити. Підприємство виникає кредиторська заборгованість.

Однак саме за правилом Пачолі виникають труднощі з вибором рахунку, який слід дебетувати. У момент акцепту матеріали (товари) могли ще не надійти на склади, підрядники ще не передати виконані роботи*, а, отже, дебетувати рахунки 10 "Матеріали", 41 "Товари", 46 "Виконані етапи незавершених робіт" та інші, якщо надходили ще якісь цінності – не можна. Справа в тому, що самі цінності ще не надходили, і більше того, право власності на них не переходить до підприємства після акцепту рахунку, і комірники, з якими мав бути укладений договір про матеріальну відповідальність, ці цінності ще не брали. У таких випадках слід дебетувати рахунок 15 "Заготівля та придбання матеріальних цінностей". І тільки після того, як угода буде завершена, тобто. після того, як матеріали, товари будуть отримані, а роботи прийняті, рахунок 15 "Заготівля та придбання матеріальних цінностей" буде закритий (кредитований), а рахунки матеріальних цінностей дебетовані.

* Примітка: Якщо цінності надійшли й роботи прийнято, то складнощів, про які тут йдеться, не виникають.

Насправді досить часто занижують величину кредиторську заборгованість, оскільки сам акцепт на рахунках бухгалтерського обліку не відбивається, а рахунок 60 " Розрахунки з постачальниками і підрядниками " фіксують після оприбуткування цінностей і прийняття робіт.

Однак існує інший підхід до оцінки кредиторської заборгованості та моменту відображення зобов'язань перед кредиторами у бухгалтерському обліку, який ґрунтується на правових відносинах між покупцями та продавцями. Суть даного підходу ось у чому. Зобов'язання підприємства перед постачальниками та підрядниками виникають, змінюються та припиняються відповідно до умов укладених між ними договорів. Момент відображення у бухгалтерському обліку зобов'язань перед покупцем збігається з моментом відображення витрат на придбання матеріальних цінностей чи результату робіт, послуг. Відповідно до пункту 16 положення з бухгалтерського обліку "Витрати організації" ПБО 10/99" витрати та, отже, кредиторська заборгованість перед постачальниками, підрядниками визнаються у бухгалтерському обліку за обов'язкового виконання наступних умов:

  • витрата провадиться відповідно до конкретного договору, вимогою законодавчих та нормативних актів, звичаями ділового обороту;
  • сума витрати може бути визначена;
  • є упевненість у цьому, що результаті конкретної операції відбудеться зменшення економічних вигод організації. Впевненість у цьому, що результаті конкретної операції відбудеться зменшення економічних вигод організації, є у разі, коли організація передала актив чи відсутня невизначеність щодо передачі активу.

Пунктом 18 ПБО 10/99 встановлено, що з метою дотримання основного принципу формування облікової інформації - припущення тимчасової визначеності фактів господарської діяльності, витрати визнаються у звітному періоді, в якому вони мали місце. Факт погашення заборгованості за зобов'язаннями не повинен впливати на момент відображення у бухгалтерському обліку операцій із здійснення витрат, пов'язаних з діяльністю підприємства, і, відповідно, виникнення кредиторської заборгованості.

Момент виникнення заборгованості та прийняття до обліку витрат підприємства визначається безпосередньо умовами договору. Дата відображення у бухгалтерському обліку витрат та зобов'язань визначається моментом переходу права власності на продукцію, товар, результати робіт чи послуг, встановленого в договорі.

Оцінка кредиторської заборгованості відповідно до положень ПБО 10/99 повністю визначається умовами договору між підприємством та постачальником, підрядником чи іншим контрагентом. Якщо вартість не передбачено договорі і може бути встановлено з умов договору, то визначення величини кредиторську заборгованість приймається вартість, за якою в порівняних обставин зазвичай організація визначає витрати щодо аналогічних матеріально - виробничих запасів та інших цінностей, робіт, услуг.

Що має робити бухгалтер, якщо цінності надійшли, роботи прийнято, а рахунки на них не надійшли?

Якщо завезені товари, які керівництво не хоче з якихось причин оплачувати, і має намір, сповістивши постачальника, ці товари йому повернути, то бухгалтер складає запис на позабалансовому рахунку:

Дебет 002 "Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання"

Якщо ці товари визнаються своїми, їх слід оприбуткувати і них повинна бути поширена матеріальна відповідальність конкретних працівників. Щоб оприбуткувати ці цінності, повинні бути використані ціни постачальників і підрядників. Якщо ці ціни присутні в супровідних документах, то проблем з оприбуткуванням немає, але якщо ціни відсутні, то багато бухгалтерів під цим приводом відмовляються приходити подібні цінності, посилаючись на те, що вони чекають на рахунки постачальників і цін, які будуть в них зазначені. Часто це робиться з корисливою метою, оскільки чим більше "офіційно" неоприбуткованих товарів, тим важче проводити інвентаризації, тим легше маніпулювати фінансовими результатами. Крім того, не роблячи подібних записів, фірма недоплачує податки на майно, що може призвести до сумних результатів.

Тому бухгалтер зобов'язаний оприбутковувати цінності, що надійшли за супровідними документами, за умовами, передбаченими договором. Якщо в договорі ціни відсутні, то найкраще оприбутковувати цінності за ціною останнього надходження аналогічних матеріалів (товарів), але якщо раніше такі цінності не надходили, то бухгалтер повинен вдатися до експертної оцінки, яку часто він повинен зробити сам. Після отримання від постачальника документа з цінами, бухгалтер уточнює раніше зроблені записи.

Що робити бухгалтеру, якщо дані прибуткових документів і фактичний стан цінностей, що надходять, обсяг і якість виконаних робіт не збігаються?

При виявленні покупцем, замовником порушення умов договору в строки, передбачені законом, іншими правовими актами або договором (якщо такий термін не встановлений, то в розумний термін після того, як порушена відповідна умова договору мала бути виявлена), він повинен сповістити продавця про неналежне виконання договору. За порушення умови договору продавець підрядник несе відповідальність. Форми та розміри відповідальності за порушення умов договорів встановлюються відповідно до норм Цивільного кодексу Російської Федерації, законів та договорів. Розмір претензій покупця щодо неналежного виконання умов договору залежить від того, які умови договору порушені.

Якщо прийому цінностей виявлено їх невідповідність договору, то бухгалтер однаково має кредитувати рахунок 60 " Розрахунки з постачальниками і підрядниками " за підсумком отриманого рахунки. Це пов'язано з тим, що постачальник (або підрядник) може як визнати, так і не визнати повністю або частково претензію, що йому пред'являється. Тому, як тільки буде встановлено нестачу цінностей, її слід заактувати, після чого бухгалтер може зробити запис:

Дебет 76.2 "Розрахунки за претензіями"

Для бухгалтерського обліку фінансових наслідків за порушення умов договорів застосовується рахунок 76.2 "Розрахунки за претензіями", за дебетом якого відображаються розрахунки за претензіями:

  • до постачальників, підрядників та транспортних організацій за виявленими під час перевірки їх рахунків невідповідностями цін та тарифів, зумовленими договорами, а також при виявленні арифметичних помилок;
  • до постачальників матеріалів, товарів, а також до організацій, що переробляють матеріали підприємства, за виявлені невідповідності якості стандартам, технічним умовам, замовленню;
  • до постачальників, транспортних та інших організацій через нестачу вантажу в дорозі понад норми природних втрат;
  • за шлюб та простої, що виникли з вини постачальників чи підрядників, у сумах, визнаних платниками або присуджених судом;
  • за штрафами, пені, неустойки, що стягуються з постачальників, підрядників за недотримання договірних зобов'язань, у розмірах, визнаних платниками або присуджених судом.

Таким чином, постачальник та/або підрядник вважаються кредиторами на повну суму виставлених ними рахунків. Іншими словами, обсяг кредиторської заборгованості не зменшується до моменту визнання кредитором порушення зобов'язань і розміру завданих збитків. Але покупець зобов'язаний відобразити також і суму виставлених постачальнику та/або підряднику претензій.

Якщо після цього постачальник або підрядник погоджуються з претензією, то проблем не виникає, але якщо постачальник претензію не визнає, то на рахунку 76.2 "Розрахунки за претензіями" сальдо будуть значитися досить довго, аж до рішення суду та наступного:

  • чи оплати;
  • або списання на збиток спірних сум.

Систематизація записів по дебету рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" викликає безліч питань, пов'язаних з тим, як відображається:

1. Погашення кредиторської заборгованості, що виникає?
2. Видані аванси?
3. Передплата?
4. Оплата векселем?

1. Погашення кредиторської заборгованості, що виникає

За договором поставки підприємство отримало у власність вже відвантажені йому чи вже оприбутковані товари. За договором підряду йому могли бути надані будь-які послуги. В обох випадках у підприємства виникає кредиторська заборгованість, яку слід сплатити. Робиться це, згідно з правилом Дегранжа (1802): " Той, хто отримує, дебетується, той, хто видає, кредитується " , тобто. рахунок 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" дебетується, як той, хто отримує, кредитуються рахунки, з яких ця заборгованість балу погашена.

2. Видані аванси

Аванси - це кошти, виплачені раніше, ніж розпочато дії, пов'язані з виконанням договору постачальником, підрядником. Аванс не можна плутати, як це часто роблять, із передоплатою. Аванс видається покупцем та/або замовником постачальнику та/або підряднику для того, щоб одержувачі могли виконати свої зобов'язання.

Аванс, у разі, показується по дебету рахунок 60 " Розрахунки з постачальниками і підрядниками " й у результаті рахунок стає активним, тобто. він відображає дебіторську заборгованість, яка має бути погашена товарами, послугами чи іншими цінностями дебітором.

3. Передплата

Передоплата - це сплата ціни до того, як цінності перейдуть у власність платнику.

приклад

Ви приходите в їдальню, берете тацю, на яку ставите тарілки з їжею, підходите до каси та платите гроші. Це оплата. Справа в тому, що коли ви ставили тарілки з їжею на тацю, ця їжа, але не таця та тарілки, перейшли у вашу власність, і у вас, про що ви, зрозуміло, не думали, виникла кредиторська заборгованість, яку ви погасили.
Але інший випадок. Ви приходите до їдальні, йдете до каси, читаєте меню, платите гроші, вам видають чеки, з якими ви прямуєте до роздачі. Тепер у вас виникла дебіторська заборгованість. Їдальню ви прокредитували, вона винна вам їжу, яка поки що не перейшла у вашу власність, що станеться лише тоді, коли замість чеків роздача видасть вам уже сплачені вами страви. То була передоплата.

Ми навели приклади, коли момент переходу права власності на цінності та момент їх оплати практично збігаються у часі. Однак тимчасова різниця між цими моментами може бути величезною, якщо товари надходять здалеку або, що теж дуже важливо, постачальник та/або підрядник відчувають недовіру до покупця та/або клієнта (замовника). Або, що також буває досить часто, рахунок до покупця, з чисто технічних причин, надходить раніше, ніж надходить товар.

По суті весь зміст передоплати зводиться до того, що поки цінності не перейдуть у власність покупця та/або послуги не будуть надані, а гроші були вже виплачені, у платника буде дебіторська заборгованість. Отже, як тільки постачальник відвантажить цінності і право власності на них перейде до покупця, дебіторська заборгованість буде погашена. А з бухгалтерської точки зору вся проблема зводиться до того, що рахунок 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" спочатку дебетується, а вже потім кредитується.

ДК РФ, зокрема, статтями 487 і 711 ДК РФ, підприємствам надано право у договорах, укладених з-поміж них, передбачити обов'язок покупця, замовника повністю чи частково оплатити продукцію, товар, роботи, послуги до передачі, виконання, надання. Згідно зі статтею 487 ДК РФ повна або часткова оплата продукції, товарів, робіт і послуг до їх передачі покупцю замовнику є видами попередньої оплати за договором. Попередня оплата має бути здійснена у строк, передбачений договором, а якщо такий термін договором не передбачено, то зобов'язання має бути виконане у розумний строк після виникнення зобов'язання.

Поняття авансу як форми попередньої оплати розрахунків за договором дається у статті 711 ДК РФ "Порядок оплати роботи", відповідно до якої "підрядник вправі вимагати виплати йому авансу або завдатку тільки у випадках і у розмірі, зазначених у законі або договорі", та статті 735 ДК РФ "Ціна та оплата роботи", в якій зазначено, що "за згодою замовника робота може бути оплачена ним під час укладання договору повністю або шляхом видачі авансу".

Отже, відповідно до норм ДК РФ попередня оплата може бути здійснена повністю або частково. Часткова попередня оплата є авансом.

Але незалежно від того, чи покупець зробив повну попередню оплату або часткову (аванс), перелічені суми повинні відображатися за рахунком 60 "Розрахунки з покупцями та замовниками". Однак при організації бухгалтерського обліку розрахунків необхідно враховувати одну дуже важливу вимогу: у бухгалтерській звітності всі зобов'язання мають подаватися у розгорнутому вигляді, тобто дебіторська заборгованість – в активі, кредиторська заборгованість – у пасиві. Тому за доцільне передоплату та аванси відображати на окремому субрахунку до рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" - "Аванси та передоплати". При отриманні матеріальних цінностей, робіт та послуг бухгалтер повинен зробити залік за субрахунками рахунка 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками":

Дебет 60 субрахунок "Розрахунки з поставлених товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг"
Кредит 60 субрахунок "Аванси та передоплати"

4. Оплата векселями

Якщо постачальник відвантажив покупцю продукцію, незалежно від того, як і чим буде оплачена ця партія товарів, їх реалізація вже відбулася.

Щоправда, якщо відповідно до облікової політики адміністрація підприємства обирає з метою оподаткування моментом реалізації оплату, що отримання замість грошей векселі, всупереч логіці та здоровому глузду, реалізацією не визнається, а вважається трансформацією товарів у дебіторську заборгованість. Втім, це відповідає вимогі обачності, передбаченої ПБО 1/98, проте, якщо виходити з цієї вимоги, то й вся реалізація має вважатися за оплату, а не за відвантаженням.

Для відображення платежу векселем вводиться новий рахунок, оскільки укладачі плану рахунків не згадали про нього, то на практиці застосовується субрахунок (як рахунок) 60 "Векселі видані". Через війну цієї операції цьому рахунку зберігається кредиторська заборгованість перед постачальником, але вже у більшому обсязі: як за товари, а й відсотки за відстрочку платежу.

На якому рахунку враховувати відсотки – велика теоретична проблема. Можливі такі варіанти:

1. Дебетуються рахунки витрат або 44 "Витрати на продаж".

Перевагицього варіанта полягають у тому, що виписка векселя супроводжується прийняттям додаткового зобов'язання оплатити товари за вищою ціною.

Недолікицього методу зводяться до того що, що, пов'язані з оплатою відсотків ставляться не до того моменту, коли було видано вексель, а періоду, протягом якого вексель буде дійсний. З іншого боку, приймаючи він додаткове зобов'язання, адміністрація підприємства збільшує собівартість товарів.

2. Дебетується рахунок 97 "Витрати майбутніх періодів" та протягом терміну, на який вексель був виданий, бухгалтер списує проценти за вексельним зобов'язанням.

Перевагазводиться до рівномірного розподілу витрат. Для чого рахунок 97 "Витрати майбутніх періодів" кожен звітний період кредитується та дебетується рахунок 91.2 "Інші витрати".

Недоліки: додаткова робота з розподілу, як правило, невеликих сум.

3. Дебетується рахунок 41 "Товари".

Це з тим, що рахунок 41 " Товари " трактується як калькуляційний, і у ньому слід відбити реальну собівартість куплених товарів.

Перевагиваріанти до того й зводяться, що у цьому разі виконуються умови припущення безперервності діяльності (ПБУ 1/98) і припущення тимчасової определенности.

Недоліки: ускладнюється облік товарних операцій, особливо якщо він ведеться за натурально-вартісною схемою Так як у цьому випадку, дебетуючи рахунок 41 "Товари", необхідно в аналітичному обліку розподілити загальну суму процентів, що сплачуються (часто незначну) між аналітичним рахунками. Через війну облікова номенклатура зростає, а бухгалтерська робота ускладнюється.

4 Дебетується рахунок 91.2 "Інші витрати".

Цей варіант відрізняється від варіанта (1) тільки тим, що витрати за відсотками не включаються до собівартості.

Переваги:максимальна простота та логічна чіткість.

Недоліки:занижується собівартість товарної маси.

5. Дебетується рахунок 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" тільки на вартість товарів, а відсотки нараховуються після закінчення кожного звітного періоду:

Дебет 91.2 "Інші витрати"
Кредит 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

Переваги:відпадає необхідність у веденні рахунку (субрахунку) 60 "Векселі видані".

Недоліки:зменшується дійсна величина кредиторської заборгованості.

Відзначаючи всі за і проти перерахованих п'яти варіантів, ми хочемо звернути увагу на те, що вибір варіанта залежить від адміністрації підприємства при виборі облікової політики.

Якщо покупець оплатив товари переказним векселем, тобто. мав місце індосамент. У цьому випадку дебетується рахунок "Векселі видані" та кредит рахунку 62 "Векселі отримані". У цьому випадку можуть виникнути і зазвичай виникають проблеми, пов'язані з обчисленням витрат на одержання та оплату відсотків, але проблема їх відображення в бухгалтерському обліку залежатиме від обраних адміністрацією варіантів облікової політики.

Однак для формування облікової політики необхідно брати до уваги положення нормативних актів, що регламентують бухгалтерський облік. Відповідно до пункту 6.3. ПБО 10/99 оцінка витрати (або оцінка майна, що купується), яка дорівнює величині оплати та (або) кредиторської заборгованості за договорами, що передбачають виконання зобов'язань (оплату) не грошовими коштами, визначається вартістю товарів (цінностей), переданих або підлягаючих передачі організацією.

Вартість товарів (цінностей), переданих чи підлягають передачі організацією, встановлюють виходячи з ціни, за якою за порівнянних обставин зазвичай організація визначає вартість аналогічних товарів (цінностей). Отже, якщо умовами договору буде передбачено порядок погашення заборгованості не грошовими коштами, а товарно-матеріальними цінностями або векселями, то оцінка товарів, робіт, послуг повинна дорівнювати вартості переданих цінностей.

приклад

Підприємство А купує товар за договором купівлі-продажу. Відповідно до умов договору вартість товару становила 10 000 руб., ПДВ за ставкою 20% - 2 000 руб. Підприємство А запропонувало здійснити оплату векселем третьої особи номінальною вартістю 15 000 руб.
І тут підприємство А має відбити отримані матеріальні цінності оцінці 13 000 крб. (10 000 + (15 000 – 12 000)).
Якщо погашення заборгованості негрошовими коштами відбудеться у наступні звітні періоди, то у цьому випадку підприємство самостійно має визначити, на якому рахунку відобразити цю витрату в порядку, описаному вище.

Аналітичний облік

Основну вимогу до аналітичного обліку сформульовано в інструкції так: ".. ведеться по кожному пред'явленому рахунку". Насправді часто кажуть: " рахунок - у рахунок " . При ручній обробці даних це був так званий лінійний запис. За дебетом регістру синтетичного обліку перераховувалися оплачені рахунки постачальників та/або підрядників, а за кредитом партії товарів, що надійшли. Таким чином, оплачені й партії, що надійшли, мали як би заповнену всю строчку облікового регістру, а відкриті позиції по дебету показують оплачені, але не надійшли (отримані) цінності (послуги), а відкриті позиції за кредитом - непогашена заборгованість за отриманими цінностями.

При використанні будь-якої техніки, у т.ч. і комп'ютерної, сам принцип обліку " рахунок рахунок " зберігається, хоча, зрозуміло, сама форма лінійної (позиційної) записи трансформується на інші форми.

Необхідно передбачити рекапітуляцію даних за такими розрізами:

  • постачальники за акцептованими та іншими розрахунковими документами, термін оплати яких не настав;
  • постачальники за неоплаченими у строк розрахунковими документами;
  • постачальники з невідфактурованих поставок;
  • авансам виданим;
  • постачальники за виданими векселями, термін оплати яких настав;
  • постачальники за простроченими векселями;
  • постачальники за отриманим комерційним кредитом та інших., тобто. можливі інші розрізи облікових даних.

Однак найголовнішим, що пов'язано з цим рахунком, як і з багатьма іншими рахунками розрахунків, слід визнати ту обставину, що відкриті позиції щодо дебету цього рахунку не повинні сальдуватися з відкритими позиціями за його кредитом, тому що дебіторська заборгованість не може автоматично перекривати кредиторську тому, що постачальник А винен вам 300 000 руб., зовсім не слід, що ваша заборгованість постачальнику Б в 400 000 руб. складає 100 000 руб.

У балансі не можна показати кредиторську заборгованість 100 000 крб., а дебіторську заборгованість не показувати зовсім. Таке сальдування називається вуалюванням, тобто. у даних розрахунках ховається фінансове становище підприємства, але, на відміну фальсифікації, облікові вихідні числа власними силами не спотворюються.

В інструкції щодо застосування нового плану рахунків внесено низку уточнень щодо рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

Зокрема, сказано, що цей рахунок кредитується у кореспонденції не лише з рахунками обліку цінностей (матеріалів, товарів тощо), а й з рахунком 15 "Заготівля та придбання матеріальних цінностей", оскільки даний варіант обліку придбання матеріально-виробничих запасів отримує дедалі більше визнання.

Уточнено порядок відображення в обліку невідфактурованих поставок. Якщо раніше вартість цінностей, що надійшли, визначалася "за цінами, передбаченими в договорах", то зараз - "виходячи з ціни та умов, передбачених у договорах". Це з тим, що у договорах можуть передбачатися умови, у яких договірна ціна може збільшуватися (система накидок) чи зменшуватися (система знижок).

Якщо старої інструкції було записано, що рахунок 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" дебетується "на суми оплати рахунків", то в новій інструкції - "на суми виконання зобов'язань". Виконання зобов'язань може бути не тільки грошима, а й за договором міни, поступки права вимоги, переведення боргу, заліком, відступним, новацією та ін.

Облік з постачальниками та підрядними організаціями (підрядниками) здійснюється на рахунку 60. Рахунок призначений для узагальнення всіх наявних відомостей щодо оплати роботи, послуги та іншого постачальниками або ж підрядними організаціями.

Рахунок є активно-пасивним. Це тим, що залишкова сума за рахунком 60 то, можливо не тільки дебетової, а й кредитної. Виходячи з цього, і в балансі сальдо 60 може бути відображено як актив і пасив. Багато в чому це залежить від різновиди боргових зобов'язань.

Варто зазначити, що повна характеристика рахунку 60 вказана у розробленій Інструкції з використання Плану рахунків.

Виходячи з цієї інструкції, за рахунком 60 узагальнюються відомості з питання оплати з підрядними фірмами або постачальниками за:

Собівартість прийнятих на облік цінностей, роботу або послугу підлягає відображенню по дебету обліку майна та витрат, включаючи кредит 60. Причому всі операції беруться до уваги за таким принципом нарахування: оплата за придбану будь-яку матеріальну цінність, виконану роботу/послуги підлягає обов'язковому відображенню незалежно від періоду оплати, проте дебетується за рахунком 60 на розмір оплати.

Всі без винятку операції поділяються на кілька груп:

  • товарні;
  • нетоварні.

У товарній групі містяться розрахунки, які здійснюються безпосередньо за придбаний товар та прийняті роботи. По-друге - погашення боргових зобов'язань, плата за оренду і так далі.

Паралельно з цим є кілька форм розрахунків із підрядними організаціями та постачальниками:

  • готівкова;
  • безготівкова.

Розглянемо кожну форму детальніше.

Готівкова

Під цією формою мається на увазі здійснення розрахунків готівкою за допомогою залишкової суми вільних коштів. Нерідко такий варіант оплати ускладнює партнерські взаємини.

Закриття боргових зобов'язань перед підрядними організаціями може здійснюватися шляхом видачі готівки з каси або передачею відповідальною/довіреною особою.

Безготівкова

Оплата у безготівковій формі — такий самий розрахунок, який супроводжується шляхом бухгалтерського проведення у спеціалізованих регістрах обліку. На відміну від попереднього варіанта, цей суттєво економить час, що спричиняє легкість у творі всіх необхідних виплат.

На законодавчому рівні передбачені такі форми оплати за безготівковим варіантом, як:

  • інкасо;
  • платіжне доручення;
  • акредитив;
  • шляхом виписки чека;
  • через електронні платіжні системи (наприклад, Яндекс.Гроші, Вебмані, Ківі тощо).

Найбільш поширеним варіантом по праву вважаються платіжні доручення. Наявність цього документа зобов'язує фінансову установу здійснити переказ певної суми з цього приводу постачальника чи підрядної організації з розрахункового рахунки підприємства.

Основна суть оплати акредитивами полягає у бронюванні коштів на рахунках платника, які надалі будуть задіяні у фінансових операціях, пов'язаних із оплатою постачальникам та підрядникам.

У процесі розрахунку інкасофінансова установа платника в обов'язковому порядку здійснює оплату при отриманні документації, необхідної для цієї операції.

При сплаті шляхом виписки чека, компанія-платник передає банківській установі доручення на переказ коштів за вказаними у ньому реквізитами.

В останні роки особливою популярністю користуються електронні системи платежів. Установи застосовують таку форму оплати з підрядними організаціями та постачальниками дедалі частіше.

Ключовим документом, з урахуванням якого відбувається взаємодія між компаніями, по праву вважається угода.

Крім угоди, до облікової документації відносять:

  • свідоцтво про виконану передбачену умовам угоди роботу чи отриманої послуги;
  • розрахункову документацію.

Про факт отримання якісно виконаної роботи або ж наданої послуги у повному обсязі свідчить підписаний обома сторонами відповідний акт (за формі КС-2). У ньому мають бути відображені факти виконання всіх зобов'язань, передбачених угодою.

Довідка по формі КС-3(Про собівартість роботи) підлягає оформленню на будь-який різновид роботи, яка була виконана підрядною організацією. Якщо ж у процесі виконання робіт була задіяна, то додатково виникає потреба в оформленні довідки по формі ЕСМ-7. Вона обов'язково повинна включати собівартість роботи спецтехніки і служить доповненням до довідки КС-3.

Як додаткову документацію, здатну підтвердити виконання тієї чи іншої роботи, можна використовувати по формі 1-Т, а також:

  • накладну на транспортування вантажу залізницею (по формі ГУ-27);
  • квитанцію на транспортування вантажу тощо.

Вся без винятку зазначена вище документація може застосовуватися компаніями як підстави для остаточної оплати з безпосередніми підрядними організаціями та постачальниками.

Паралельно з цим слід пам'ятати, що основною розрахунковою документацієюз питання банківських переказів може виступати:

  • сформований рахунок;
  • для сплати ПДВ та інші різновиди.

Незалежно від того, яке партнерство з компаніями-постачальниками, воно має супроводжуватися на основі угоди з питання постачання (наприклад, сировини, будь-яких матеріальних цінностей тощо).

Одночасно з цим, ключовою документацієюу процесі співробітництва з постачальниками може виступати:

  • товарно-транспортна накладна;
  • складений акт про одержання продукції;
  • складений акт про наявність або відсутність будь-яких претензій з питання отриманої продукції:
  • розрахункові документи (рахунок-фактура тощо).

На території РФ більшість розрахунків між фірмою і підрядними організаціями/постачальниками відбувається за безготівковою формою. Іншими словами, після поставки продукції або виконаних зобов'язань за згодою, організація-постачальник або підрядна організація складає платіжне доручення, а далі воно передається до фінансової установи замовника.

Фінансова установа перевіряє, чи є на розрахунковому рахунку замовника необхідний розмір коштів та письмова угода на переказ у повному або частковому розмірі.

Як підтвердження згоди на переклад може бути підпис довіреної особи компанії-замовника на платіжному дорученні.

Бухгалтерська звірка відбувається на базі відомостей, які надані банківською установою замовника та підрядника/постачальника.

У разі умисного та необґрунтованого затягування з оплатою, компанія несе повну відповідальністьвідповідно до угоди та чинного законодавства РФ.

Приклади проводок

В обліку з постачальниками та підрядними фірмами здебільшого типові проводки.

Наприклад, оплата постачальникам здійснюється залежно від методу переказу коштів («готівка», безготівкова форма, оплата в іноземній валюті): Дебет 60 - Кредит 50 "Оплата через касу", 51 "Переказ з розрахункових рахунків", 52 "Рахунок у валюті" і так далі.

Запис Дебет 60 Кредит 51відображає відомості щодо переказу коштів постачальнику з розрахункового рахунку, а Дебет 60 Кредит 52проводиться, якщо боргові зобов'язання постачальника були закриті або отримано аванс в іноземній валюті.

Для можливості обліку авансових відомостей є потреба у формуванні окремого субрахунку.

У процесі оплати з постачальниками, проведення на купівлю матеріалів, продукції, робіт або послуг має вигляд: Дебет 10 «Матеріали», 08 «Внесок необоротних активів», 20 «Основне виробництво», 26 «Загальногосподарські фінансові витрати», 41 «Продукція» , 44 «Витрати реалізацію» тощо – Кредит 60 .

Якщо отримані цінності, робота або послуга підлягають оподаткуванню ПДВ, паралельно слід відобразити проводку: Дебет 19 «ПДВ з куплених цінностей» – Кредит 60.

При необхідності списати кредиторську заборгованість проводиться проводка: Дебет 60 – Кредит 91 «Інший прибуток та фінансові втрати», субрахунок «Інший прибуток».

Якщо йдеться про списання дебіторської заборгованості з постачальниками чи підрядними організаціями, проводка має вигляд: Дебет 91, субрахунок «Інші витрати» – Кредит 60.

Урок із розрахунків представлений нижче.

При підготовці до заліку або екзамену з бухобліку потрібно знати, що часто викладачі люблять запитувати про різні рахунки та проведення в бух.обліку. Для чайників корисно дізнатися, що означає рахунок 60. Про це і поговоримо в нашій статті.

Будь-яке підприємство займається врахуванням розрахунків із підрядниками та постачальниками. Сюди входять як поставки товару, а й різного роду виконання робіт і надання послуг.

Рахунок 60: облік витрат із постачальниками

У рахунку 60 відображаються всі стосунки з постачальниками. Тому цей рахунок і називається «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

У стовпчику з дебетом відображається оплата постачальнику за товар/послугу/роботу, у стовпчику за кредитом – борг організації перед постачальниками.

А в цій таблиці можна подивитися основні проводки за рахунком 60, які будуть корисні студентам:

Рахунок 60: облік виданих авансів

Якщо організація перераховує постачальнику аванс рахунок майбутньої поставки товару чи послуг, у таблиці необхідно зробити позначку «аванс виданий» (йому присуджується номер субрахунку К50).

Приклад можна побачити у табличці:

Рахунок 60: облік векселя на погашення заборгованості

На забезпечення заборгованості видається вексель. І тут таблиці необхідно відкрити субрахунок «Видані векселі», як і таблиці:

Інформації з бухобліку (рахунок 60) існує досить багато, і не завжди вона дається легко. Ми намагаємось надати її максимально доступно та зрозуміло. Ну а якщо і цього мало, і вам, крім розуміння теми, потрібно виконати якусь супер-складну контрольну/лабораторну/курсову з цього дивного предмета – звертайтеся.

Господарська операція «Надійшли матеріали від постачальника» одна з найбільш часто зустрічаються проводок у бухгалтерському обліку. І справді, й у виробничих підприємств, яких дуже багато у Росії, й у багатьох інших організацій купівлі-продажу матеріалів будується діяльність. Тому дуже важливо, щоб ця операція велася правильно, і всі нюанси було враховано.

Основні групи

Матеріали або (повна назва статті бухгалтерського обліку) – це досить велика стаття. Вона містить в собі наступні групи:

  • матеріали;
  • сировина;
  • покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби;
  • паливо;
  • запчастини;
  • будівельні матеріали;
  • інвентар та госп. приналежності та ін.

Методи проведення

Варіантів постачання матеріалів може бути кілька. Розглянемо співпрацю саме з постачальниками (також можна отримати МПЗ від засновників як або створити їх власними силами організації).

Договір поставки

Тут також можна виділити постачання з оплатою після отримання матеріалів та постачання за передоплатою. У разі постачання з постоплатою виконуються наступні стандартні проводки:

  • Д10 К60- Надійшли МПЗ на склад;
  • Д19.3 К60– відобразили суму ПДВ у ціні, сплаченій за МПЗ, що надійшли;
  • Д68.2 К19.3– віднесли суму сплаченого ПДВ до відшкодування з бюджету;
  • Д60 К5 1 – погасили кредиторську заборгованість контрагенту.

Важливо: до відображеної в 1 проводці суми не включається ПДВ.

Якщо МПЗ було сплачено раніше, то Д60.02 К51- Відобразили передоплату постачальнику за МПЗ;

Авансовий звіт використовується в організації для підтвердження підзвітною особою витрачання виданих йому сум. Також до звіту мають бути додані виправдувальні документи (касові чеки тощо).

Таким чином, у цьому випадку для компанії набуває підзвітна особа. Проведення в даній ситуації будуть наступні(стандартна схема):

  • Д71 К50– видано кошти з каси підзвітній особі;
  • Д10 К71- Надійшли матеріально-виробничі запаси від підзвітної особи;
  • Д19.3 К71– відобразили ПДВ;
  • Д68.2 К19.3– віднесли ПДВ до відшкодування.

Є ще один варіант, як можна відобразити надходження матеріалів від підзвітної особи, показавши дії постачальника. Цей метод обліку дозволить проаналізувати постачання у розрізі постачальників.

  • Д71 К50- Видача коштів підзвітній особі на потреби підприємства;
  • Д10 К60.1- Надійшли матеріали від постачальника на склад (на підставі первинних документів, доданих до авансового звіту);
  • Д19.3 К60.1– відобразили ПДВ;
  • Д68.2 К19.3– віднесли ПДВ до відшкодування;
  • Д60.01 К71- Відобразили оплату постачальнику підзвітною особою.

Договір міни

Трапляються випадки, коли товари надходять до організації за договором міни. Тоді прийняти їх на облік потрібно наступним чином(у разі передбачено звичайний порядок переходу права власності на МПЗ):

  • Д10 К60.01– надійшли МПЗ від контрагента за договором міни;
  • Д19.3 К60.01- Відображається сума ПДВ;
  • Д68.2 До 19.3- віднесли податок на додану вартість до відшкодування;
  • Д62.01 К91.1- Відобразили обмін МПЗ за укладеним договором;
  • Д91.2 К10- Списали передані МПЗ;
  • Д91.2 К68.2– відобразили ПДВ, нарахований на матеріали, що передаються;
  • Д60.01 К62.01- Зарахували борг контрагента за укладеним з ним договором.

Як вартісної оцінки переданих за договором міни МПЗ беруть ціну, що у подібних умовах фірма використовує визначення вартості аналогічних матеріалів.

Найчастіше юридично грамотне складання документів при прийманні МПЗ допомагає вирішити суперечки між постачальником і покупцем, якщо такі виникають, наприклад, при неналежній якості матеріалів, що надійшли.

Розглянемо випадок, коли між постачальником та покупцем укладено договір постачання. Якщо у разі матеріально-виробничі запаси перевозяться, то обов'язково разом із нею постачальник привозить накладну чи товарно-транспортную накладную.

Також він має надати (пам'ятайте, що рахунок-фактура є підставою для оплати матеріалів)

Далі співробітник компанії-покупця (матеріально відповідальна особа) звіряє склад доставленого матеріалу з накладною та рахунком-фактурою і, якщо все гаразд, підписує документи (кожен у 2 екземплярах) та один із екземплярів залишає собі. Далі і в компанії-покупця, і в компанії-постачальнику екземпляри цих документів повинні бути підписані уповноваженою на це особою, і на них має бути поставлена ​​печатка.

Якщо ж матеріально-виробничі запаси, що надійшли, не відповідають опису в супровідному документі або упаковка сильно зіпсована, необхідно скласти акт про приймання матеріалів.

Якщо все гаразд, компанія-покупець може скласти прибутковий ордерзі списком матеріалів, що надійшли.

Якщо матеріально відповідальна особа приймає товар за межами складу компанії-покупця, то на цю особу має бути оформлена довіреність на отримання матеріалів.

Товарна накладна є документом-підставоюдля проводок 1, 2 та 3 у списку проводок під час поставки за договором з постоплатою, прибутковий ордер – для 1, рахунок-фактура – ​​для 2. Банківська виписка – для 4.

А якщо МПЗ набувала підзвітної особи?Тоді потрібний авансовий звіт, про який вже йшлося (в одному примірнику), а також касові чеки та інші документи, що підтверджують факт оплати. У процесі передачі підзвітною особою матеріалів складу виписується прибутковий ордер.

Цей прибутковий ордер є підставою для проведення 2 у переліку проводок при надходженні матеріалів через підзвітну особу за стандартною схемою, а також для її проведення потрібна товарна накладна. Для 1 проводки – видатковий ордер. Для 3 – рахунок-фактура та товарна накладна. Для 4 – те саме, що й для 3, і навіть потрібно .

Якщо бухгалтер використовує схему, куди включені розрахунки з постачальниками, то для 5 проводки з цього списку буде потрібно бухгалтерська довідка-розрахунок.

Якщо МПЗ надійшли за договором міни, то накладні потрібні для 1, 2, 3, 4 та 5 проводок; прибутковий ордер – для 1; рахунки-фактури – для 2, 3, 4, 5 та 6; бухгалтерська довідка-розрахунок – для 7.

Матеріали надійшли - документів немає

У цьому випадку діє особливий порядок прийняття матеріалів до обліку, які тепер називаються невідфактурованими постачаннями.

З метою приймання матеріалів становлять акт формою М-7, для приймання тари – акт формою ТОРГ-5.

Акти слід створити у 3 екземплярах. Один із них віддається постачальнику. Щоб акт мав юридичну силу, необхідно створити комісію, у якій має бути представник компанії-постачальника чи незалежний експерт.

Далі МПЗ, що надійшли, необхідно прийняти до обліку за певною вартістю, Іншими словами, оцінити. Якщо як облікової ціни в організації прийнято фактичну собівартість, то МПЗ приймаються до обліку за ринковими цінами.

Далі, після надходження документів, можуть скластися різні ситуація. Або вартість, зазначена в документах, збігається з вартістю, за якою МПЗ було прийнято до обліку, або не збігається. У разі записи обліку необхідно виправити.

Таким чином, різних нюансів у проводки «надходження матеріалів від постачальника» досить багато, але розібратися в них не складно.

Надходження товарів та послуг до 1С представлено в даному відео.